" Свято зі сльозами на очах "

     Травневий день рахує мирні весни,
      І ми йдемо до вічного вогню,
      Щоб в день святковий в спогадах воскресли ті,
      Хто не зміг зустріти цю весну.

      Нехай літа зупинять біг у вічність,
      Нехай не кличуть в небо журавлі,
      Щоб ветеранам низько поклонитись,
      Ми знов до Вічного вогню прийшли...

           Стоїть у скорботному мовчанні обеліск.Він воскрешає в пам"яті нащадків героїчний подвиг тих, хто загинув у боротьбі із загарбниками в період Другої  світової війни.
           Війна - це сльози,невинна кров, руїна, горе. Війна - це смерть.Наша смерть.
 У пеклі Другої світової війни загинули мільйони людей. Загибель кожної людини - це мікроінфаркт Землі, Всесвіту.
          Земля стомилася від війни і наглих смертей...  У віках залишиться великий подвиг народу, який зупинив чорну примару фашизму. Кожна людина на землі має сказати " ні " війні,тому що вона знову заглядає в наші домівки,забираючи найкращих синів нашої України.
          Вічна пам"ять вершителям великого подвигу. Хай спасенною буде земля наша від війни.

 Сьогодні,в день пам"яті і примирення,жителі села Здовбиця прийшли до оновленного обеліска Слави вшанувати всіх своїх синів, які загинули в різні роки, виборюючи незалежність нашої України. Схилили голови перед світлою пам"яттю тих , хто віддав своє життя за спасіння рідного краю,увійшовши в безсмертя.

        Згадаємо всіх,щоб не забути,
        Серцем згадаєм своїм.
         Це потрібно не мертвим,
         Це потрібно живим!