пятница, 22 мая 2015 г.

Свято Героїв у Здовбиці

У селі Здовбиця Пройшла Хресна Хода з нагоди Свята Героїв.Учні школи , інтелігенція та громадкість села пройшли по пам"ятних місцях , віддали шану останньому герою УПА
А.Маєвському,поклали квіти на могили загиблих воїнів національно-визвольних змагань.
  З цікавістю слухали присутні спогади ,про страшні роки терору ,Володимира Степанчука та
Олександра Федорука. Пам"ять про наших Героїв завжди у серцях здовбичан. Вічна їм слава і пам"ять!
      Слава Україні! Героям слава!
 
Фрагменти  Хресної Ходи










" Згадаймо і помолімося за них ". Вічна слава і пам"ять Героям!

Невидимим ключем кружляють журавлі -
Героїв наших душі невмирущі -
У небі найріднішої для них землі.
Яка їм дарувала хліб насущний.
Ридає пісня журавлина в небесах,
Що на землі обірвана катами,
Та недоспівана в застінках і лісах
Розтерзана недолюдками - псами.

      Свято Героїв встановлене на честь українських вояків - борців за волю України,насамперед,лицарів Київської Русі,козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР,УПА та діячів ОУН. До здобуття Україною незалежності, свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності  у 1992 році почало набувати розголосу.
      Сірим шнурком журавлів відлетіли від нас душі найкращих синів і дочок українського народу. І не знали вони,що стануть Героями: вони просто достойно жили на рідній землі, дуже любили свою Україну,щиро молилися єдиному Богові,шанували прапрадівські звичаї і мову.
 А коли вороги роздирали українську землю,знущались над її народом,  катували непокірних - вони не мовчали, не боялись,мужньо боронили свій край, зносили нелюдські тортури і героїчно вмирали,не зрадивши своїй головній меті- здобути й відстояти волю України.
     В публічній бібліотеці села Здовбиця  вшанували пам"ять Героїв презентувавши книжкову виставку " 23 травня- День Героїв : Згадаймо і помолімося за них ".
     Цікаво також пройшла презентація відеофільму " Герої не вмирають", яку провела завідуюча публічної бібліотеки Марія Кравчук для працівників сільської ради і читачів бібліотеки.Презентація присвячена пам"яті загиблих здовбичан у " Микитових ровах ".
     З відеофільмом " Герої не вмирають " можна ознайомитись в прфілі блогу -
mariakravchyk.blogspot.com/ -публічна бібліотека села Здовбиця


вторник, 12 мая 2015 г.

Найкращі пісні для Матусі.

Мама ! Найдорожче слово в світі
Де б не був ти, що б ти не робив.
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем відданим тобі !
       Місяць травень- це місяць Небесної Матері Діви Марії , яка для нашого народу є особливо
шанованою,заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина - Спасителя людства. Тому Свято Матері - це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами,з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.
     10 травня ,жителі села Здовбиця з радісним настроєм завітали до сільського будинку культури , щоб відмітити Свято Матері. У фойє будинку культури  бібліотекою (зав.бібліотеки Кравчук Марія ) була представлена тематична виставка "Видатні жінки України "," Творчі роботи Володимира Бондара"( "Солдати Перемоги ", "Жінка - берегиня роду ", " Весна в Європі ") та творчі роботи Сніжани Король. Колективи художньої самодіяльності подарували присутнім хороший святковий настрій ,звучали найкращі пісні для всіх матерів нашого чудового села Здовбиця.
    Для захисників ,в зоні АТО ,були зібрані благодійні кошти.

      Фрагменти Свята Матері.
   Фото керівника фотогуртка Костянтина Орлюка.


















пятница, 8 мая 2015 г.

" Свято зі сльозами на очах "

     Травневий день рахує мирні весни,
      І ми йдемо до вічного вогню,
      Щоб в день святковий в спогадах воскресли ті,
      Хто не зміг зустріти цю весну.

      Нехай літа зупинять біг у вічність,
      Нехай не кличуть в небо журавлі,
      Щоб ветеранам низько поклонитись,
      Ми знов до Вічного вогню прийшли...

           Стоїть у скорботному мовчанні обеліск.Він воскрешає в пам"яті нащадків героїчний подвиг тих, хто загинув у боротьбі із загарбниками в період Другої  світової війни.
           Війна - це сльози,невинна кров, руїна, горе. Війна - це смерть.Наша смерть.
 У пеклі Другої світової війни загинули мільйони людей. Загибель кожної людини - це мікроінфаркт Землі, Всесвіту.
          Земля стомилася від війни і наглих смертей...  У віках залишиться великий подвиг народу, який зупинив чорну примару фашизму. Кожна людина на землі має сказати " ні " війні,тому що вона знову заглядає в наші домівки,забираючи найкращих синів нашої України.
          Вічна пам"ять вершителям великого подвигу. Хай спасенною буде земля наша від війни.









 Сьогодні,в день пам"яті і примирення,жителі села Здовбиця прийшли до оновленного обеліска Слави вшанувати всіх своїх синів, які загинули в різні роки, виборюючи незалежність нашої України. Схилили голови перед світлою пам"яттю тих , хто віддав своє життя за спасіння рідного краю,увійшовши в безсмертя.

        Згадаємо всіх,щоб не забути,
        Серцем згадаєм своїм.
         Це потрібно не мертвим,
         Це потрібно живим! 
Цікава інформація для працівників с/господарства. Запрошуємо до бібліотеки!

Тільки той хто пам"ятає минуле, вартий майбутнього.



Війна... Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не кожній родині в Україні.
Воїни — переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива — мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих хто залишився в живих, був пораненний. Гоїлися рани,зростали воєнні покоління...
Сімдесят літ тому, наша земля була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Другої світової війни.
Честь і шана , живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам”ять про героїв!
.У кожному місті, у кожному селі жителі України віддають данину пам'яті полеглим воїнам, вшановують живих ветеранів війни.
В публічній бібліотеці на огляд читачам представлена книжково-документальна виставка “ За цвіт життя завдячуємо їм, Солдатам Перемоги “.

Найсокровенніший -в серці оберіг
Стоїть на чатах, звірений з віками.
Довічна слава — тим хто переміг!
Тим , хто поліг,- довічна Пам'ять!!!





четверг, 7 мая 2015 г.

Червоні маки-символ пам"яті жертв війни.Майстер - клас у бібліотеці села Здовбиця по виготовленню червоних маків.

Червоний мак — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх воєн (військових та цивільних), починаючи із 1914 року. Походить від вірша Джона Маккрея «На полях Фландрії» (1915), що починається словами: «На полях Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами…» (англ. "In Flanders fields the poppies blow / Between the crosses, row on row..."). Поширений в Європі. Ідея використовувати червоний мак як символ пам'яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії зі США. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. "We Shall Keep the Faith"), де заприсяглася завжди носити червоний мак в пам'ять за загиблими.     Червоний мак вперше буде використано на заходах в Україні, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2015 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову»
У публічній бібліотеці села Здовбиця пройшло заняття гуртка «Акварель» (кер. Король С.В. ) . Вихованці гуртка дізналися багато цікавого про історію виникнення символу пам'яті -червоного маку і долучилися до його виготовлення.                             
Джон Маккрей "На полях Фландрії".                      

На полях Фландрії поміж хрестами
Гойдає вітер мак рядами,
Щоб знали місце, де ми є;
Там жайвір ноту дістає
Ледь чутно між гармат місцями.

Нас більш нема. Хоч цими днями
Жили, стрічали сонце з вами.
А зараз ложе в нас он де
На полях Фландрії.

                                      Забудьте чвари з ворогами,
                                      Слабкими кидаєм руками
                                      Вам факел, хай снаги дає.
                                      Без клятви не заснем ніде,
                                      Хоч маки і ростуть над нами
                                      На полях Фландрії.